Байки Харківські - Сковорода Григорий Савович - Страница 5

• Предыдущая
• 5/32
• Следующая

Тулуб, одягнутий  у розкiшну,  франтовиту, з  дорогими прикрасами одiж, величався перед Головою i дорiкав їй тим, що на неї й десятої частини не припадає того багатства, яке має вiн.

— Слухай-но, дурню! Коли може помiститися твiй розум у черевi, то затям, що так робиться не через велику твою вартiсть, а тому, що годi тобi обiйтися таким малим, як це можу я, — вiдказала Голова.

Фабулка ця для тих, хто честь свою на самiй пишнотi поклали.

• Предыдущая
• 5/32
• Следующая