Выбери любимый жанр

ГулІвер В РаботІ - Рыбаченко Олег Павлович - Страница 6


Изменить размер шрифта:

6

  Дівчинка пискнула:

  - Чудово! Твої висловлювання - просто супер і гіпер !

  Після чого тупнула босою, точеною ніжкою.

  Орки в іншому місці сильно замислилися. Полонені хлопчик та дівчинка не дають інформацію!

  І водночас навіть ціпки виявилися безсилими. І підсмажування босих п'ят не розв'язало їм язика.

  І що робити? Не дуже орки в тортурах винахідливі. Ну, може ще спробувати струснути на дибі?

  Ось орки і вдалися до цього засобу. Взяли і хлопчику заломили руки і підняли на дибку вище. Пацан стогнав і хрипів. Потім його відпустили, і хлопчик звалився вниз. І біля самої поверхні мотузок натяглася і дитина як заволає від пекельного болю.

  А орки сміються, наче хрюкають свині.

  Ось це компанія...

  А Гулівер у розпачі заспівав;

  Батьківщина моя, світобудов темрява,

  Над тобою зависла - пекельних сил сокира!

  Став раптом всемогутній - моторошний Сатана,

  Над всесвітом всієї долоню свою простяг!

  Немає у нас Землі, лише один Тартар -

  Палає морок пекучою, мерзенною пітьмою!

  Думав просто блазень - дурниці кричав,

  А тепер весь світ під його п'ятою!

  Але Вітчизни життя, вам не перетнути,

  Перемагатимемо, орди і натовп!

  Адже могутній він ельфів згинь ведмідь,

  Фюреру голову - каже, знесу!

  Як нам важко, якщо ворог могутній,

  Якщо він має в запасі хід...

  Реве вампір під місяць з хмар,

  Хоче нас пустити під пилку у витрату!

  Ельфів дух такий, не знайти ланцюгів,

  Жорсткість і кохання все в одній душі!

  Краще не бійся - будеш ти цілей,

  А з коханою рай навіть у курені!

  Майбутнє світу - кожен деміург,

  Можеш ти ваяти щастя на віки,

  Але прийшов бандит, навіть дуже крутий,

  І тепер горить, як смола мрія!

  Але надія є, у ній велике значення,

  Що прийде Господь - фюрера судити!

  Дуже ти легка - людини думка,

  Хоч часом тонка, шовку пасма нитка!

  Буде новий світ, де вільно всім,

  Де будь-яка з нас людина-гора!

  І прийде як вал час змін,

  Вижени з жив, ти інстинкт злодія!

  . РОЗДІЛ Љ 2.

  Отак цікаво співав Гулівер. Цей хлопчик, якому не судилося стати дорослим. Але який показав, що дитиною бути непогано. Нехай навіть твої босі ніжки ступають на гострі камінці, але тобі при цьому не боляче, а скоріше навіть лоскітно.

  Дівчинка хихикнула і прочірикала:

  - А ти гарний, і дуже класний хлопчик! Як, мабуть, добре бути дитиною!

  Гулівер з радісною посмішкою заспівав:

  Розкажи

  Свої сни,

  Поділися зі мною мріями...

  Стань собою

  І відкрий

  У дитинство двері - до спогадів.

  Хочеш

  Я відведу тебе до садів,

  Де цвіте вишня,

  І слова твої не будуть там зайвими,

  Бачиш -

  Ми стали дорослими,

  І забули ті місця, де

  Верби гладять нас косами...

  Пам'ятаєш - ти хотів у космос?

  А всі загадали стати капітанами...

  Все це в нас

6
Перейти на страницу:
Мир литературы