Гулівер став хлопчиком-юнгою - Рыбаченко Олег Павлович - Страница 7

  Ось бригантина скорочує відстань. І з носової гармати стріляють троє дівчат, упираючись босими ніжками в палубу.

  І ось ядро вилітає, і описавши дугу, б'є просто в камбуз ворожого галіону. І корабель, отримавши сильний удар, нахилився.

  Дівчата стали підскакувати, миготивши босими, круглими п'ятами і ревіли:

  Слава піратам, слава!

  Рвуться дівчата вперед.

  Б'ємося під червоним прапором,

  Військо в атаку йде!

  І ось бригантина дедалі ближче до галіону. І кидають дівчата гаки на борт ворожого посуду. І притягують бригантину до своєї жертви. А потім миготить босими, голими ніжками. Заскакують на неї і вступають у лайку з орками. І йде дика катавасія. Дівчата рубаються шаблями і пускають кров противнику пекучими потоками. І падають, зі зрубаними головами орки.

  І їхні голови котяться по підлозі.

  Ось це справді руйнація та знищення. Ось тепер войовниці показали себе у всій красі. І їхні босі, засмаглі ніжки, наче кувалди, завдавали нищівних ударів.

  Дівчата дуже красиві та їхня бронзова шкіра, так і переливається на сонцях, яких цілих три.

  Воїтельки свистять і кричать:

  - Ми ворогів вбиватимемо, у цьому наше кредо завжди. Усі іспити склали на п'ять, свята наша країна!

  Справді класні вийшли дівчата. І так рубаються, що помахи не зупинити.

  І разом із ними бореться босоногий хлопчик Гулівер. Дуже навіть хвацький скажемо пацан.

  І гола п'ята хлопця як візьме і вріже в підборіддя орку. І в того щелепа полетіла.

  Гулівер заспівав:

  - Як жили ми борючись,

  І смерті не боячись.

  Так і відтепер жити тобі та мені!

  У зірковій висоті та зірковій тиші,

  У морській хвилі та лютому вогні!

  І лютому, і лютому вогні!

  Хлопчик-юнга рубався, і його босі ніжки завдавали ударів.

  Добре таки бути дитиною. Яке в тебе швидке тіло?

  Ось це справді хлопчик-супермен.

  І співає на все горло:

  - Я лицар світло на коліні дикуни,

  Ворогів Вітчизни я кошторис з лиця землі!

  Отак хлопчик бореться і співає. І рубає і бодається.

  І разом із ним б'ються ще й інші дівчата. Що є так красиві та милі.

  Б'ються, зрозуміло, на великій висоті. У фігуральному значенні слова.

  Ось це войовниці. Про них можна сказати: супер та гіпер.

  Якщо вже візьмуться битися, то нічим не зупиниш.

  І ось останні орки під ударами красуні впали. І виникла велика радість у войовниць.

  І вони заспівали:

  Усіх ми заріжемо і переріжемо,

  Усіх ми заріжемо! Усіх ми заріжемо!

  І після чого почали нишпорити галіоном і шукати видобуток. При цьому воїнки співали:

  - Перехожих шукаємо з ночі до ранку,

  Прорвемося фраєра! Прорвемося фраєра!

  Тут і Гулівер заспівав з натхненням;

  На брата руку підняв брат:

  Жорстока війна - рев супостату!

  Тобі став другом автомат,

  За легковажність прийшла розплата!

  Що робити, якщо люди на мілини,

  Коли навкруги свисчать лихі кулі!

  Війну Бог краще силою розірви -

  Щоб дні дракона хижі минули!

  Але пекло не знає міри та риси,

  Горить земля у напалмі, плачуть діти!

  Ось зблідли дівчата риси -

  За це хто, Господь Святий, відповість?

  Ну, скільки можна близьких вбивати,

  Адже людина народжена, повір, для щастя!

  На фронт не відпускає сина мати,

  І навіть влітку на війні негода!

  Але обов'язок солдата - це вірний обов'язок:

  Що треба за Вітчизну в боротьбі битися!