Байки й прибаютки - Боровиковський Левко Иванович - Страница 6

• Предыдущая
• 6/8
• Следующая

Кричить на Йвана жінка пробі:

"Та де ж у тебе очі?.." - "В лобі!"

ХОДУЛІ

Клим на Ходулі раз піднявся,

Що вище всіх - над всіми величався,

Недовго ж постояв -

Упав.

У кума Прохора така, бувало, рада:

"Хто вище злізе - дужче пада".

ПАРХОМОВІ ВОЛИ

Пархім орав:

У плуг молодчиків він здумав попитати;

Пішли бички вихрить - аж пальці знати.

І вдовж і поперек бурхати!

Пархім не поорав відліг - покопирсав.

Пархомів кум Пархомові сказав:

У плуг волів старих гони,

Бо віл старий не портить борозни.

СІРКО

Сірко, зобравшись на копицю,

Від сіна відганяв телицю...

На світі так скупий живе:

І сам не пожива, і людям не дає.

АНТІН

Пішов Антін

На Дін

З двома товстими капшуками.

Бог хліба на Дону те літо не вродив -

Вернувсь Антін із голими руками,

А ціле літо проходив.

Хто в світі не знавав

Напасти?

Якби знаття, де впасти,

То б пуховик послав.

ПОТАКАЧ

Клим любить потакать. Максим йому сказав:

"Не жіночку тобі, а щастя бог послав:

Зелена, молода, хороша,

Багата, добра і пригожа;

От жаль її, що чоловік дурак..."

А Клим озвався: - Так!

Не впору такнув, неборак!

ЛЕВ І МИШ

Убравсь в тенета Лев, а Миш його пустила:

Тенета Миш перекусила.

Овва!

Маленька Миш спасає Льва!

БРЕХНЯ

Вівчар частісінько обманював женців,

Що вовк його ватагу їв;

Женці збігались рятувати -

Ні вовка, ні овець убитих не видати!..

Раз і насправжки вовк овечку обідрав.

Вівчар женцям кричав, кричав,

Щоб бігли рятувати -

Женці не йдуть!..

Кому вдалося раз збрехати,

Тому вже віри більш не ймуть.

ЖІНОЧИЙ ЯЗИЧОК

Послав Петрові сина бог,

Та в сина, на лобі, бородавка в горох.

Кума кумі, та - другій, друга - п'ятій,

І стали на селі кричати,

Що у Петра не син родивсь, а чорт,

На лобі з чотирма рогами,

З хвостом кандзюбкою, як хорт,

Із кігтями, з свіинячими кликами...

Ох, язичок

У тих жінок, -

Ні дать, ні взять - як у сорок!

ТРОЯНДА

Парася по садку гуляла,

З Троянди квіточку зірвала -

Та шпильку в рученьку загнала!

А чом її не вчила мати

Троянди не займати -

В Троянді єсть шпильки прокляті!

Якби Троянд шпильки не охраняли,

Охотники з корінням би порвали!..

ПОРАДА

Клим в хуторах на бесіді гуляв,

А Климів двір пожаром запалав.

Іван, сусід, біжить сусіда рятувати...

Вже й хата зайнялась - Іван, де б помагати, -

Біжить на хутори шукати,

Щоб Клима розпитати:

Чим можна з Климової хати

Покрівлю розбирати?

Поки ж Іван вернувсь в село,

Аж хату з'їв пожар - і тріски не було.

Іванові б не лишнє знати,

Що коли треба рятувати,

То ради ніколи питати,

А треба швидша помагати.

КАШТАН І СВИНЯ

Прийшла свиня у гості до Каштана;

Каштан, кудлатий пес, Свиню пришунував,

В багнюці покачав і ухо розірвав!

Яка гістя - така і шана!

ЛЕДАЩО ЙВАН

Підпивши, Йван гатить частенько гопака;

Частіш - насущного в господі ні куска!..

Що ж, не ворчить на Йвана жінка?

Ворчить, та нізащо: бо винна все горілка.

ЖЕНИСЬ - ПЕРЕМІНИСЬ

Пив Сидір так, як чіп. Дід Сидорів твердить,

Що треба Сидора женить,

То пить горілку він оставить.

Женили... п'є!

Горбатого могила справить.

ЛИСИЦЯ

В Петра в дворі Лисиця проживала;

Лисиця на вівцю Петрову наклепала,

Що, буцім, ніччю кури крала.

"А ти ж як писк у пір'я замарала?"

"Та я... я патрать помагала".

Частенько злодія в суді судять, слідять;

А можна злодія по пір'ячку пізнать,

І по Лисичому словечку

Не нівечить овечку.

ХОМА ТА ЛУКА

В Хоми Лука

Просив лубка;

Хома послав Луку в свій ліс надрати лика;

А мій Лука

За ликом увесь ліс обчистива до енька!

Потеря у Хоми велика,

Не потурай Луці! Бо приказка така:

Своя рука владика.

ДОБРИЙ ПРОКІП

На Прокопа як зверху подивиться -

Кругом святий!

І чорту ні за що і нігтем зачепиться;

А глянь на самоті, як куций, Прокіп злий:

І в тихій Прокопа господі...

Лихі живуть у тихому болоті.

КОВАДЛО І МОЛОТ

"Таки тобі хоть раз кувати остивало?" -

Питало Молота Кувадло.

Задихавшись, йому мій Молот промовля:

"Питайся не мене - спитайся Коваля".

ВІВЧАР ТА ВІВЦЯ

Вівчар як стриг Вівцю, розжалувавсь над тим,

Що стілько трудиться над стадом над своїм,

Що тих трудів його не стойла скотина;

Вівця озвалася: "А з чого ссірячина?"

ІВАН І ПЕТРО

У Йвана та Петра дві хати запалали,

А Йван і Петром самі себе не рятували;

А тільки, стоячи, кричали на живіт:

Іван: "Гасіть огонь!" Петро: "Огонь гасіть!"

Прислів'я каже: більш роби,

Та менше говори...

ДВІ ВІВЦІ

В кошарі спорили раз дві Вівці понурі,

У кого краща шерсть на шкурі?

Вівчар на спор ввійшовши в двір,

Сказав: "Оцінить вас кушнір".

ДВА МАЛЯРІ

Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий;

Радько був гарний, та обшарпаний ходив;

Радько не вмів підмалювати;

Похлебко із усіх патрети хорошив.

МУХА

Ридваном їхва пан, і курява стовопм

Від коней та коліс знялася над шляхом;

А Муха, сидя на ридвані,

Як пані,

Подумала: яку ж я куряву зняла.

Втяла!

ГАДЮКА

Гадюку мерзлу взявши в руки,

Іван за пазуху відтаять положив.

Гадюка в пазусі одтила.

Та Йванові жала впустила.

Гадюка ожила - добродій більш не жив;

• Предыдущая
• 6/8
• Следующая