Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років - Жадан Сергій - Страница 3
- Предыдущая
- 3/27
- Следующая
Изменить размер шрифта:
3
* * *
Я брав за живе,
я служив у вдв,
перегонив через Чехію побиті беемве.
В мене віза германська,
віра християнська,
тьолка із Антверпена й партнери із Бердянська.
Податковий прес,
бізнесoвий інтерес,
поморочені розборки з чуваками з мчс.
Депозити в банках
на підроблених бланках.
Хтось сидить на Біблії, хтось сидить на транках.
Сніг на гілках,
імена в записниках,
після всього залишається три штуки на руках.
Пробити по базі
номери на камазі
і валити до Берліна з пересадкою у Празі.
Нічні прогони,
залізничні перегони,
два п’яних капітана з міністерства оборони.
Рвались до бою,
потім бились між собою.
Цікаво, хто їм довіряє їхню табельну зброю?
Кров на траві,
шита рана по брові,
дві навиліт вогнепальні і чотири ножові.
З прохідних дворів
від місцевих оперів
до гарячих горизонтів і південних морів.
Поштові пакунки,
можливі порятунки,
мінтовські понти, заморожені рахунки,
рвані берці,
родичі в Америці —
спробуй прожити з чесної комерції.
* * *
Кожного разу, коли вони зустрічалися,
коли сварилися і сперечалися,
все перекочувалося і не закінчувалось,
і кожного разу повітря засвічувалось,
з очей виганяючи найменший сумнів,
і історія їхніх дивних стосунків
не мала продовження і жодного змісту,
але варта того, щоби її розповісти.
Коли вони втомлювалися і поверталися,
коли вивітрювалися і не віталися,
боролися вперто зі своїми видіннями,
і говорили тільки з псами і тінями,
вони трималися болю і відчаю,
знаючи, що тільки їхньою вбивчою,
понівеченою, північною ніжністю
можна посперечатися з вічністю.
І коли їх вчергове ламало і кидало,
і планети над ними пливли розхитано,
коли їх знаходили ранками тихими,
відслідковуючи їхнє дихання,
вони зупинялися в мороці теплому
й освітлювали навколишню темряву
зірками, сигналками й сірниками,
переплітаючись язиками.
І кожного разу, коли їх відспівували,
відстрілювали і хором підспівували,
ніби життя кримінальних ангелів
вичитували з церковних Євангеліїв,
переповідали їхню історію,
темну, спотворену і нескорену,
переписану,
недоговорену,
ними самими
вкотре повторену.
* * *
Це і є життя —
її серцебиття,
її медичні картки,
її проїзні квитки,
кожна з її речей,
фарба довкола очей,
час, який минає,
коли вона засинає.
Це й була боротьба —
чорна скашна труба,
братні хрипкі баси,
вимотані голоси,
вересневі міста,
вся її гіркота,
терпкість, яка зникає,
коли вона замовкає.
Коли стирає листи,
залишає пости,
падає в ліжко своє.
Коли усе, що є:
подорожні мішки,
бібліотечні книжки,
бите армійське взуття —
це і є життя,
коли застуда стара,
коли вона завмира
і говорить: стривай,
давай пізніше, давай
іншим разом, бери
випалені прапори,
які я сама несу,
в нас ще стільки часу.
В неї місяць в руці,
змії в рюкзаці,
співи в голові —
злагоджені,
хорові.
* * *
Колись вона жила в цьому будинку
і поверталася серед ночі додому,
минала школу і трамвайну зупинку,
яку перенесли кілька років потому.
Коли була зима й вона не мала роботи,
сусіди бачили, як вона сидить і читає,
дивлячись на засніжені дахи напроти,
схожі на рисові поля в Західному Китаї.
А влітку, коли приходили ранки
і зливи стягувались і виливалися,
у барі внизу юні американки
пронизливо співали і цілувалися.
Цілування було безкінечно довге,
співали вони жагуче й фальшиво.
Я сподіваюсь, їй тут завжди було добре,
не було порожньо і не було паршиво.
Сподіваюсь, усі ці безнадійні поети,
що постійно тут крутяться в тузі й бентезі,
хоча би іноді позичали їй сигарети
і присвячували свої жахливі поезії.
* * *
Схожі на озера країни, в яких ми жили,
стоять за нашими спинами,
в нашому щільному минулому.
Що лишається тобі від озера?
Лишаються крига й туман, сплески води,
голоси та відлуння
в ранковій тиші.
Ми жили в цих містах, ми пам’ятаємо ці країни,
ми бачили, як вони змінювались, і хотіли,
аби вони змінювались на краще.
За нашими голосами можна було дізнатись,
де обривається берег.
Лишаються тіні дерев і перехожих,
лишаються довгі зелені водорості.
Лишається світло, на яке озираєшся,
навіть коли його зовсім
не видно.
3
- Предыдущая
- 3/27
- Следующая
Перейти на страницу:
