Маруся Богуславка - Старицкий Михаил Петрович - Страница 3

• Предыдущая
• 3/19
• Следующая

Степан

Бував?

Жид

Авжеж, не раз... і в панській хаті...

Рід знаю...

Степан

Як?

Жид

Хліб купував...

Степан

Ага!

Жид

Адже ваш дім у місті...

Степан

Пальцем в небо!

На хуторі, за містом...

Жид

Ой! Так-так!

За річкою, бік шляху, що у Луки...

Степан

Ха-ха! Брехня! Ну й жидюга!..

Жид

Вей мір! *

Степан

Під дубняком, по другий бік од річки.

Жид

Ай, копф ** який порожній в мене... шлехт! ***

Сестра була у пана?

Степан

Еге ж, єдина...

Жид (радо)

Те-те-те-те! Ой слічна, ой краса!

Маненькою ще бачив... От такою. (Показує.)

І сяла вже, як сонечко ясне...

Всі кликали Марусею, здається?

Степан

Так, так!

Жид

Брати, здається, теж були?

Степан

Ні жодного, пріч мене...

Жид

Батько й мати?

Степан

Вмер панотець... сама собі вдова...

Жид

Ох, ох, вей мір!.. (Пауза.) А сів би пан до столу!

Ті ж і мурза та шляхтич перший.

Мурза (до шляхтича першого)

Так завтра я огледжу весь табун

І решту дам... (Сідає знов на своє місце.)

Шляхтич перший

Преслічно, світлий мурзо!

(Весело до жида.)

Що ж тихо в нас? Гуляй! Співай! Танцюй!

Музик сюда! Мазура!!

Всі (коло столу)

Гей, мазура!!

Жид (у сіни)

Герш-ду, музик! І всі панни сюди.

Панни (зібравшись)

До панської услуги!

Шляхтич перший

Пийте, грайте,

Співайте! (Заграє.)

Шляхтич другий

О, як пан наш затина!!

Хор жіночий

Улани, улани,

Мальовані діти,

Кожна панна рада

За вами летіти;

Не одна панєнка,

Не одна і вдова

За вами, улани,

Полетіть готова!

Хор спільний

Не одна панєнка,

Не одна і вдова

За нами, панове,

Полетіть готова!

Хор хлоп'ячий

Ой кобіти пишні,

Мальовані пані!

Не один з нас, грішних,

Лихом вас спом'яне.

Не один пияка,

Не один гульвіса

Вас, красуні пишні,

Пом'яне у біса!

Всі

Не один пияка, не один... і т. д.

А жонота

Не один пияка, не один гульвіса

Од барил і пляшок

Піде геть до біса!!

Хор спільний

Гинь, нудота й смуток,

Лий венгжину в кубок;

Веселись-но, душа,

Гуляй без кунтуша!

Кохаймося, браття,

Цілуймось, кобіти...

Поки кров в нас грає,

Поти й втіхи в світі!

Під цей хор і музику танцюють мазура деякі пари, а решта підгукують, приспівують, притупують.

Степан (або хто другий, не витерпів)

Гей, шквар козака!

Закінчуються танці або козаком, або краков'яком, коли це можливо.

Шляхтич перший

Ну, досить! Гей!! До столу знов, панове!

До бою я всіх кличу!!

Шляхтич другий

Ой, біда!!

Ті ж без музик і панянок; на кону зостаються тільки дві, і з їх одна в українськім уборі. Жид підходить до мурзи, той показує на одну танцюристку; прикликають; мурза гладить по щоці, а потім розмовля тихо з жидом.

Охрім (уздрівши Степана)

Хі, знов земляк! Степан, либонь... Попенко?

Степан

Степан, Степан... як пан добродій зна?

Охрім

Ще з пуп'янку... Я сам з Великих Луків,

І панотця покійного зазнав...

То з сином вже й чоломкатися можна?

Степан

Авжеж! (Обніма.) Авжеж! Не те що можна,- слід!

Охрім

А що, мовляв, до гурту, може, хочеш?

З фортуною погратися?

Степан

Чом ні?

Вже ж не така вона велика пані,

Щоб січовик не зміг її чіпать!

Охрім

Повія, бра! (До гурту.)

Вельможне добродійство,

Ось земляка до столу вам привів,

Бідкується, що у кишенях мулить.

Шляхтич перший

Так ми йому їх вмить спорожнимо...

Степан

Там хто кому?

Шляхтич перший

Ого, завзятий в ката!

Шляхтич другий

Держіть тепер міцніше череси!

Шляхтич перший

Так бій на смерть!

П'ять сотень злотих ставлю,

Хто кида кость?

Голоси

Занадто дуже!

Степан

Я!

Шляхтич перший

Хвалю! Люблю!.. Дванадцять!

Степан

Двадцять двоє!

Шляхтич перший

Пан має, ось...

Голоси

Ну й ловко! І не зблід...

Мов три шаги поставив...

Шляхтич другий

Двісті злотих...

Хто йде?

Охрім

Я!

Голос перший

Я!

Степан

На них ще ставлю сто!

Шляхтич перший

А я на все, додавши зверху двісті!

Панна перша (до Степана)

Ох, пане мій! Який огонь в очах,

Яка краса в завзятті необорім!

На мене пан хай ставить...

Степан

Що ж за те?

Панна перша

Подяка... що ж?

Степан

І тільки? Мало, мало!

Шляхтич перший

Взяла сліпа... Перун [7] її забий!

Ану, ще раз...

Голоси

Знов виграв пан, от штука!!

Ті ж і Сохрон.

Мурза встає і б'є в долоні. Вбіга два татарчати.

Мурза показує очима, один бере подушку, другий кальян.

Жид (мурзі)

Тут брат її, пресвітлий володарю,

І запаливсь як порох у тій грі...

Ой вей ферфал! * Впаде, напевно, в пастку.

Все нам сприя.

Мурза (ідучи до кімнати)

Ля ілляга аллах,

У-Могомед расуль аллах... ** Алейкум!!

Я золота не пошкодую...

Жид (маха на прислужниць)

Гіт. ***

Прислужниці несуть за ним кумис.

Сохрон

Гей, слухай-но... не знаю, як дражнити...

Жид підбіга.

Чи можна б тут мені купить коня?

Щоб взять під верх, а стомлених на повід...

Товариш мій другого візьме ще...

Жид

Ой лицарю вельможний, як не можна?

І румака, і огиря з Карпат,

І турського гонивітра Арапа,-

Я панові всіх ранком покажу,

І вибрати, напевно, буде з чого...

Сохрон

До ранку? Ні! Рушаю зараз я!..

Жид

У глупу ніч?

Сохрон

У глупу, так... От зараз

Бахметиків мені ти покажи.

Я й помацки коня пізнаю...

Жид

Добре...

А ліпше б тут підночувать...

Сохрон (нетерпляче)

От жид!

Кажу ж, що ні, що не зостанусь зроду,

А він своє...

Жид

Я падаю до ніг...

Вмить до послуг... (Повернувся йти.)

Сохрон (за ним)

Клади ж ціну помірну...

Ті ж без жида й Сохрона.

Степан

Моя черга... Шість сотень злотих кіп!

Шляхтич перший

Накрив горбом... Ану, скачи, пся матір!

Голос перший

Ну й гра, як чорт...

Голос другий

А програє, як хлоп!

Шляхтич другий

Палений грач!

Охрім

• Предыдущая
• 3/19
• Следующая