Дівчинка - дівчина - жінка - мати - Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна - Страница 5

• Предыдущая
• 5/12
• Следующая

Запальні захворювання внутрішніх статевих органів негативно впливають на формування проблем материнства. Найчастіше вони виникають замолоду або у дитинстві, а надалі — дорослі жінки втрачають працездатність, нерідко і щастя материнства.

Є цілий ряд факторів, які сприяють розвитку запальних процесів: механічні, хімічні, термічні чинники, що порушують бар'єрні здатності статевої системи, інтелектуальна перевтома, надмірне фізичне навантаження, ендокринні розлади, алергічні фактори, стресові ситуації, перенесені раніше та супутні захворювання, що ослаблюють організм, наявність хронічної інфекції (каріозні зуби, гайморит, тонзиліт).

Та жіночий організм не беззахисний, він здатний протистояти дії різноманітних патогенних чинників.

Біологічна роль захисних факторів найбільш відчутна в репродуктивному (дітородному) періоді, коли особливо високий ризик виникнення можливих запальних захворювань внутрішніх статевих органів. До таких механізмів захисту належить зімкнутий стан статевої щілини, що забезпечується тонусом м'язів проміжності, які звужують зовнішнє піхвове кільце, а також дотикання малих та великих статевих губ.

У процесі статевого визрівання збільшуються малі статеві губи, рясніє складчастість внутрішньої поверхні піхви, стає товщим шар піхвяного епітелію, нейтральна реакція середовища піхви переходить в кислу під впливом паличок мо-лочно-кислого бродіння. Саме концентрація молочної кислоти у піхвяному вмісті й забезпечує його бактерицидні (протимікробні) властивості.

Захисником внутрішніх статевих органів від інфікування є шийка матки з слизовою пробкою, що міститься в її каналі, із вираженим звуженням просвітку в області внутрішнього зіву шийки і перешийку.

Захисні властивості, опірність матки та її придатків до дії патогенних мікроорганізмів протягом менструального циклу неоднакова: вона знижується під час овуляцій і менструацій.

Запальні захворювання статевих органів поділяють на ендометрит, сальпінгоофорит, пельвіоперитоніт, перитоніт.

Ендометрит (запалення внутрішньої поверхні матки) може загостритися після внутрішньоматкових маніпуляцій, після грипу, статевого акту під час менструації,

Запалення придатків матки (сальпінгоофорит) супроводжується, як правило, болями внизу живота, а при спеціальному обстеженні виявляють збільшені болючі придатки. Виділення із статевих шляхів мають неприємний запах.

У хворих на запалення хламідійної природи (викликані спеціальними збудниками інфекції — хламідіями) часто можна спостерігати супутні процеси, такі як ерозії шийки матки, кольпіт.

Пельвіоперитоніт може розвинутися внаслідок гнійного запалення маткових труб і безпосереднього виходу гною в черевну порожнину із вільних відділів труб, а також при сформуванні гнійних пухлин у трубах, коли в запальний процес залучається і очеревина малої мидниці.

Якщо запалення труб триває менше трьох років, прохо-димість маткових труб не порушена, спаєчного процесу у черевній порожнині ще немає. Із збільшенням тривалості запалення утворюються численні спайки між матковими трубами, яєчниками, задньою поверхнею матки; в цей деформуючий процес може втягуватися і кишечник; дуже часто в таких випадках наступає безпліддя.

Отже, запальні процеси статевих органів у дівчат та жінок можуть мати дуже важкий перебіг і призводити до складних наслідків, аж до інвалідності. Тому особливого значення набуває запобігання цих хвороб.

Профілактику запальних захворювань внутрішніх статевих органів слід проводити, розпочинаючи з періоду народження дівчинки. І головною умовою тут є дотримання особистої гігієни тіла, гігієни статевих органів. Цей простий профілактичний засіб не потребує матеріальних затрат, в той же час в значній мірі він — гарант здоров'я. Зрозуміло, що запобігання будь-яких інфекцій буде результативним і щодо профілактики репродуктивних проблем.

У дівчаток важливо своєчасно розпізнавати і лікувати запалення статевих шляхів (вільвовагініти, кольпіти). Необхідно звертатися за лікарською порадою і медичною допомогою в разі запізнілої появи і неправильного перебігу менструацій. Якщо вульвовагініт триває довго (а це проявляється в першу чергу виділеннями, почервоніннями слизової оболонки входу в піхву і піхви) і звичайне протизапальне лікування не дає бажаних результатів, то слід більш ретельно обстежити дівчинку у лікаря, щоб виключити можливе захворювання шийки матки і внутрішніх статевих органів.

У жінок запальні захворювання внутрішніх статевих органів запобігають ретельним дотриманням особистої гігієни, щоденною зміною спідньої білизни, культурою статевих відношень. Дуже важливо при перших проявах будь-якого дискомфорту в області репродуктивної системи звернутися до лікаря; своєчасно виявляти і лікувати можливі захворювання внутрішніх екстрагенітальних органів, з яких інфекція може бути занесена до геніталій (тонзиліт, холецистит, ентероколіт, апендицит).

Одним із засобів профілактики гострих і хронічних запальних захворювань статевої системи жінки є своєчасне виявлення та лікування специфічної інфекції (гонорея, три-хомоніаз, молочниця). Повинні завжди насторожити жінку поява кровотеч у міжменструальний період або кров'янистих виділень із піхви серед, здавалося б, повного здоров'я. Запобіганню запальних процесів допомагає також правильне регулювання вагітності, раціональне використання індивідуально відповідних контрацептивних засобів. При перших же проявах початкового запалення статевих органів слід терміново звернутися до спеціалістів. Своєчасне і правильне лікування, завдяки розвинутій системі захисних механізмів жіночого організму, знімає запальний процес, покращує загальний стан, симптоми хвороби зникають. Та це — ще не видужання. Якщо хворобу за різних обставин не вилікувати повністю (три курси лікування), то запальний процес може перейти в хронічну форму- І час від часу загострюватись. Він може виникати після перенесеного грипу, гострого респіраторного захворювання, охолодження, перегрівання, які ослабляють і без того пригнічені імунні реакції організму. У таких випадках нерідко виникають глибокі зміни у репродуктивній системі, які можуть призвести до розладу специфічних функцій жіночого організму (безпліддя, стійкий розлад менструальної функції).

Обов'язковою умовою для ефективного лікування жінки з запальними процесами геніталій є обстеження статевого партнера у лікаря-уролога і лікування його запального захворювання, бо, як правило, при наявності процесу у одного з партнерів він передається і другому.

Окремо слід сказати про характер перебігу хламідійної інфекції, яка останнім часом займає значне місце в цій патології жіночої статевої системи. Захворювання характеризується стійким тривалим перебігом без розладу менструацій, на відміну від інших форм. При такому, здавалося б, відносно спокійному клінічному стані спостерігаються виражені й серйозні зміни в тканинах маткових труб, навколишній черевині та органах малої мидниці. Тому така форма є особливо небезпечною і підступною.

Профілактика і своєчасне лікування запальних процесів внутрішніх статевих органів сприяє збереженню репродуктивної функції жінки, запобігає появі безпліддя, в значній мірі є запорукою щасливого сімейного життя, жіночого здоров'я, краси і молодості.

Розмова про запальні хвороби жіночої статевої системи була б неповною без детальнішого висвітлення двох особливо актуальних проблем — гонореї та СНІДу. Перша з них актуальна, бо все ще дуже розповсюджена, у тому числі нею хворіють у підлітковому і, на жаль, навіть у дитячому віцг. Про необхідність знань щодо СНІДу наголошувати не доводиться. Хвороба ця лавиною накочується на країни світу і має трагічні наслідки.

Гонокок (збудник хвороби) паразитує на слизових оболонках сечовивідного каналу, каналу шийки матки, прямої кишки і навіть слизовій ротової порожнини. Анатомічна будова слизової цих відділів є передумовою оптимальних умов розмноження та життєдіяльності гонококів.

• Предыдущая
• 5/12
• Следующая