Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 10
- Предыдущая
- 10/84
- Следующая
– То чого ж ти прийшла до мене? Сходила б до нього.
Слідуючий! Що вже більше нема нікого?
23.1.1960 р.
ПАН І ЦИГАНЧА
Їде пан з кучером на бричці, аж назустріч циганча іде. Пан до кучера:
– А що, Іване, а давай запитаємо в нього, чи вміє він людей дурити? – і нахилились до хлопчини.
– А скажи но ти нам, хлопче, чи ти дурити людей вмієш?
– Ні, я ще не навчився. А от мій батько вміє,– відповів шалапут.
– А де ж твій батько?
– А ген там, за цим лісом ниву оре.
– А ти б пішов та й гукнув його.
– Еге ж, пане, так далеченько. – От якби ви мені коня дали, я б миттю.
– А якого тобі?
– Та давайте оцього буланого...
Іван випріг буланого, циганча сіло на нього, від’їхало метрів з п’ятдесят і тільки його бачили. Отак мале циганча обдурило матерого пана.
м.Ірпінь. 9.9.1959 р.
ЩАСЛИВЧИК
Припекло одному чоловіку по великому, прибігає у вбиральню, а там всі місця зайняті. Стоїть і танцює. А звідти тільки одні стогони. Чоловік проситься, швидше мов. А ті відповідають:
– О, щасливчик, хотів тут же відразу,– закричали всі в один голос. – Тут ось вже півдня сидимо і ніяк не можемо...
10.9.1959 р.
ПОМЕР ВІД АПЕНДИЦИТУ
Прийшов пацієнт до лікаря на прийом. Той його оглянув, виписав хворому чотири пігулки і говорить:
– Оце дві вип’єте сьогодні і якщо не поможуть, то решту дві вип’єте завтра і вам більше нічого не знадобиться...
– А не буде мені так як моєму сусіду, якого лікували від запалення легенів, а помер від апендициту?
– Ні, шановний, вам так не буде. Ви помрете від того, від чого я вас буду лікувати.
ТИ Ж НЕ БАЧИВ
В переповненому трамваї один чоловік поспіхом проби- рається до дверей, розштовхуючи пасажирів.
– Куди це ти так поспішаєш?– запитав його другий, що стояв поруч.
– Та так захотілось попісять, що аж душа болить.
– То взяв би попісяв сусіду в кишеню?
– А як сусід побачить, та в морду закатає.
– Ну я ж тобі попісяв і ти не бачив.
ЙОГ
То якось один чоловік вирішив стать йогом. Дістав інструкцію і читає, що якщо ви вирішили стать йогом, то повинні дотримуватись даної інструкції і читати поради кожен раз не більше, як на один день.
– Перше, не розслаблятися, прийняти лазню, нічого не їсти і цілий день лежати і пити мінеральну воду.
Коли кінчився перший день, він читає далі:
– На другий день теж нічого не їсти.
Одним словом так було і на третій, і до десяти днів. А коли прочитав за десятий день, то там було написано наступне:
– А якщо ви після десяти днів вийшли на бережок, щоб покакати, і ваша попа, замість того щоб какать, почала щіпати травичку, то це значить, що ви уже – йог.
Вересень 1973 р.
ЩОБ ЛЮДИ РАДІЛИ...
У літаку летіли Брежнєв, Форд і Мао Цзе Дун. Мао взяв мільйон, кинув з літака і сказав:
– Той, хто знайде – хай порадіє.
Летять далі. Те саме зробив і Форд. Брежнєв дивився на їх, а потім вирішив кинути теж, але три мільйони – через кожні десять-п’ятнадцять кілометрів по пів-мільйона і повторив слова попередників:
– Хай хто знайде – порадіє...
А пілот слухав – слухав і говорить:
– А ви уявляєте, як би всі люди зраділи, якби замість цих мільйонів, які ви кидаєте, та я викинув вас всіх з літака.
НАВІТЬ КОНФЕТКИ НЕ ДАЛИ
Ведуть по селу колгоспного бугая, аж тут назустріч іде маленький хлопчик і низенько кланяється до бугая. А їхав голова колгоспу, побачив як той кланяється бугаю і запитує в хлопчика:
– Слухай, Іванку, а чому це ти бугаєві кланяєшся, а мені ні?
– А тому, дядя Саша, що бугай раз у рік трахне корову і я цілий рік п’ю молоко, а ви мою маму... кожен день і ні разу навіть цукерку не принесли.
НА З’ЇЗДІ АРХИТЕКТОРІВ
У Москві був Всесвітній з’їзд архитекторів. Виступали люди різних національностей. Першим взяв слово представник США:
– От у нас – в Америці, як піднімешся на сто перший поверх, так видно все місто.
– А в нас у Парижі,– продовжив француз,– як піднімешся на Собор Парижської богоматері, або на Ейфелеву вежу – так видно всі притони Франції. Потім виступили представники інших країн і, нарешті, виступив представник України:
– А от у нас у Києві,– продовжував доповідач,– є такий підвал у будинку на Володимирській /Колись була вул. Короленка/, що навіть і підніматись не треба – варто лише туди попасти, як видно не лише все місто або якісь там притони, а весь Сибір і всю Північ.
ХУДИЙ КІНЕЦЬ
Просить один робітник у профкомі, щоб йому виділили путівку. От він і пише:
– Прошу адміністрацію завода і профком, щоб мені виділили путівку в санаторій або на худий кінець хоча б в будинок відпочинку.
В профкомі подумали і відповіли:
– Дати таку путівку ми вам не можемо, так як в санаторіях і в будинках відпочинку із худим кінцем робити нічого.
4.6.1985 р.
КОМУНІЗМ
Один сільський чоловік вирішив узнати, що таке комунізм?
Але, до кого б він не звертався із своїх односільчан, то ніхто не знав, а тому він вирішив поїхати у місто, може там хто знає. Іде містом, аж дивиться на перехресті стоїть міліціонер і як підніме свою смугасту палицю – так всі машини і зупиняються. Ну, думає, цей, певно, все знає. Звертається до нього. Той вислухав чоловіка і, навіть, почав щось говорити, але чоловік так нічого і не зрозумів.
– А ви можете мені це все на прикладі пояснити?
– Ні не можу.
– А як же бути?
– А ти ген бачиш стоїть чорна машина з двома нулями, сходи і запитай в того, хто в ній сидить.
Зрадів чоловік і побіг до того чоловіка, що сидів у машині.
Той йому і відповідає:
– Ну як тобі пояснити, добрий чоловіче. Ось, наприклад, якщо я маю машину і мій кум має, а ти і твій кум не має, так то – соціалізм, а якщо всі мають машину, так то – комунізм.
Зрадів чоловік і поїхав додому в село, щоб поділитись цінною інформацією із своїми односельчанами. Та поки їхав, то дещо забув. Ото і почав він своїми словами:
– Оце, куме, якщо ти маєш торбу, а я ні – так це соціалізм, а якщо я і всі наші односільчани мають по торбі, значить, ото і є комунізм.
ДВІЧІ ГЕРОЙ
Летять Форд, Брежнєв та їх охорона на літаку. Бортпровідниця об’являє:
– Шановні пасажири, ми пролітаємо над колискою революції, над містом-героєм – Ленінградом. /Зараз це місто Петербург/.
Коли трохи пролетіли і ще, Форд запитує:
– А що то за місто – до якого ми наближаємось?
– О, то наша красуня – Москва – столиця, місто-Герой, відповіла стюардеса.– А ось ми вже пролітаємо над містом– Героєм – Києвом. І, якщо Київ витримає і ще років два-три без ковбаси і м’яса, то він стане – Двічі Героєм.
НЕ ТІ, НЕ СІ
За розумовими здібностями людей ділять на три категорії.
Перша, це ті, які спочатку думають, а потім говорять;
Друга, це ті, які спочатку говорять, а потім думають;
А третя, це та категорія людей, які взагалі нічого не думають, це ті люди, які не відносяться ні до першої, ні до другої категорії.
Одним словом це – не ті, не сі.
22.2.1974 р.
В ТЕАТРІ
Один глядач у театрі під час антракту обпісяв партер. Глядачі обурились і визвали міліціонера. Міліціонер до хулігана:
– Ваші документи?
Глядач достав профквиток, у якому була троячка. Міліціонер уважно оглянув профквиток і знову звернувся до порушника:
– А у вас є і ще якісь документи?
- Предыдущая
- 10/84
- Следующая
