Выбери любимый жанр

Безпека життєдіяльності - Біда П. І. - Страница 3


Изменить размер шрифта:

3

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр

Обов’язкова

Нормативна

Рік підготовки – 3 й

Семестр – 6

Лекції - 24 год.

Самостійна робота – 18год.

Практична робота – 12 год.

Індивідуальна робота - за вибором

Вид контролю – залік

2. Мета навальної дисципліни

2.1. Мети вивчення дисципліни -забезпечити, відповідні сучасним вимогам, знання студентів про загальні закономірності виникнення та розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу, техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста та уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

2.2. Завдання дисципліни“Безпека життєдіяльності” - навчити студентів:

ідентифікувати потенційні небезпеки, визначати просторові та часові координати, величину та ймовірність їх прояву;

визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

використовувати нормативно - правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях;

розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дій небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

використовувати у своїй практичній діяльності громадсько - політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових та безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

планувати заходи щодо створення здорових та безпечних умов життя та діяльності у системі „людина - життєве середовище”. В БЖД вивчається на IV курсі навчання, базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх навчальних закладах ( природознавство, фізика, хімія, безпека життєдіяльності, фізкультура, трудове навчання), одержаних при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти та набутому життєвому досвіді.

2.3. Програма передбачає: 12 лекцій – 24 години, 6 практичних – 12 годин.

2.4. Основні знання, яких набувають студенти при вивченні дисципліни:

мета і основні завдання курсу „Безпека життєдіяльності”;

основні положення Концепції національної безпеки України, що стосується безпеки життя та здоров’я особи;

основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності;

загальна модель діяльності людини;

джерела небезпеки та їх класифікація;

концепція допустимого ризику;

характеристика системи „людина - життєве середовище”;

структурно-функціональний стан організму людини;

подразники зовнішнього та внутрішнього середовища організму людини;

роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини;

основні характеристики аналізаторів організму людини;

психічна характеристика особистості;

дія наркотичних лікарських та інших речовин на організм людини;

фізіологічні, матеріальні та духовні потреби людини;

характеристика середовища життєдіяльності людини;

роль біоритмів людини в забезпеченні життєдіяльності;

основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів;

основні причини деградації оточуючого середовища;

причини та характер виникнення техногенних небезпек;

захисту від небезпек, пов’язаних з транспортними засобами;

заходи безпеки при використанні горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів;

заходи захисту від небезпек, пов’язаних з електричним струмом;

токсичних речовин на організм людини та захист від них;

загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек;

причини виникнення, загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій;

ідентифікація типу ситуацій та оцінка рівня небезпеки;

принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій;

адміністрації персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій;

організація ліквідацій наслідків надзвичайних ситуацій;

послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги;

комплектація аптечки першої допомоги;

2.5. Студенти повинні вміти:

визначити рівень безпеки системи „людина - життєве середовище”;

ідентифікувати небезпеку;

здійснювати таксономію небезпеки;

визначати причини та можливі наслідки небезпек;

класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;

оцінювати рівень небезпеки;

здійснювати системний аналіз безпеки життєдіяльності;

оцінити відповідність стану навколишнього середовища вимогам здорового та безпечного існування людини;

обґрунтувати раціональні методи нормалізації умов життєдіяльності людини в конкретних ситуаціях;

проаналізувати можливості здорового і безпечного існування людини при заданих параметрах небезпечних та шкідливих факторів;

визначити профілактичні заходи захисту від дій літосферних небезпек;

запобігати виникненню та ускладненню конфліктних ситуацій;

застосувати засоби індивідуального захисту;

надавати першу допомогу потерпілим;

застосувати в практичній діяльності вимоги законодавчих і нормативних актів.

Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності

1. Основні поняття наукової дисципліни

"Безпека життєдіяльності"

Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”. Людина і природне середовище. Небезпеки техногенного характеру. Класифікація небезпек. Ієрархія потреб людини.

2 . Ризик як оцінка небезпеки

Ризик та його характеристики. Класифікація ризиків. Якісний аналіз і моделювання небезпек.

3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки

Психіка людини і проблема людського чинника. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками.

4. Здоров я людини як основна передумова її безпеки

Здоров’я і життєдіяльність. Формула здоров’я та її зміст. Соматичне здоров’я та оцінка стану серцево-судинної системи людини. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини.

5. Ергономічні обґрунтування й оцінка

у безпеці життєдіяльності

Ергономіка як наукова дисципліна. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях. Працездатність і втома. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері.

6 . Розрахунок санітарно – технічних систем

Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.

Розділ 2 Загальна безпека на виробництві

3
Перейти на страницу:
Мир литературы