Выбери любимый жанр

Архе - Дереш Любко - Страница 6

Изменить размер шрифта:

когось із тих, що зав'язали.

Сутанисті зав'язки6 більше не ходили строєм. Вони любили тинятися місцями

слави поодинці. І справа зовсім не у ефекті відчуження. Більшість зав'язків

страждає патологічним бажанням знаходитись у центрі уваги. Ауди-

6 Зав'язок - людина, яка припинила архе-сесії (за: АМДавихам, неопубл.).

торію, яку Терезка застала біля Академії, слід було вважати досконалою.

Зав'язок-одинак, який натрапить на подібну жилу уваги, може цілими днями

упиватися розповідями про те, як йому зривало черепицю: і на даху крапав, і

на Сонце втикав, а з шумами взагалі - ледь не залишився у полоні звукової

цивілізації з віддаленої метагалактики, ось.

Загалом, такий персонаж, попри начіпну браваду, залишав враження розгубленої

особистості, переповненої витісненими реакціями і страхами.

Терезка примостилася на лавці ближче до пожежної частини. Уявила себе

хамелеоном. Набравши невидимої барви, завмерла у строкатій яєшні зі світла та

тіней листочків дерев.

Тиша.

Яєшня колишеться на вітрі, відшаровуючись від землі.

Перехоплює подих.

У протилежному кінці вулиці вийшла темна постать. Терезка придивилася. Звідти

до компанії дівчат близився певний юнак. Культурний герой намірявся увійти в

контакт. «Зав'язок», - подумала вона.

Хлопчина (куций самурайський хвостик, жирне чоло, піжонські штани-«багами», нашийний ланцик з медальйоном) підійшов до малявок. Руки в кишенях.

Зав'язалася балачка. Хлопчина пригладжував зачіску і щось розпитував.

Найактивніша із тусівниць, лідер середовища, закушувала губу і кивала

головою. Вона закладала за вухо пасмо волосся і показувала рукою в браслетах

у керунку Академії - здається, звідти мав звичку являтися крапляр.

Хлопчина, втомлений чеканням навстоячки, сів до дівчат. Хі-хі, ха-ха. Дівчата

штурхаються. Піжон дибиться.

Поки Терезка оцінювала розклади, на вулиці з'явився підозрілий суб'єкт. Це

був живий архефакт доби архе. У такт нечутній музиці він крутив головою в

береті, кивав неголеним підборіддям, розкошував своїми шортами-«вітри-лами», глядів спонад своїх малинових окулярів і човгав сандалями на босу ногу. Рукою

він притримував сумку,

перекинуту через плече. Одним словом, поводився, як правдивий архе-фактор7.

Крапляр прошкував тінистим боком вулиці й тихенько зумотів у русяву борідку:

«шіаз-зма», «плаз-з-зма», «плаз-зма». З кожним кроком з-під шортів спекулянта

визирали волохаті коліна, а по задниці м'яко гупала сумка.

Терезка пробіглася поглядом вздовж вулиці, але нунція не помітила. Барига

працював на свій ризик. Похвально. Чи, може, нунцій - то самурайчик на

лавочці?

Компашка затихла. Поглядами вони ловили кроки торгаша. Хлопчина кілька разів

силкувався піднятися, але щораз безсило осідав, ніяковів і напружувався.

Дівчата стали гнати його в шию. На штивних ногах той піднявся і послідував за

штовхачем. Терезка витягла з наплечника жовту пляшечку, сплюнула туди «воду

тиші», витерла рукою губи й вийшла з тіні. (На сонці спека.) Коли молодик у береті прочовгав повз, Терезка впала йому на хвіст.

- Плаз-зз-ззз-зз-зма-плазма-шіазма-плазма-плазма... - нашіптував молодик.

Раптом він гикнув, здригнувся і на ходу глянув через плече.

Терезка, підлаштовуючи крок, спитала:

- Скільки флакон...?

Молодик сповільнився - Терезка теж. Він знову гикнув, роззирнувся і примружив

очі. Мружити очі - найперша ознака битого архемана.

- Десятка.

7 Архе-фактор - людина, яка продає власноруч закалатані краплі, штовхач.

Через картель у «час архе» далеко не кожен наважувався продавати краплі на

вулиці заради ідеї. Тому для безпеки архе-фактори брали в напарники нунція -

людину, яка попередньо готує місце контакту. Тандем фактора і нунція породив

низку міфологем, мотто яких - діалектична спряженість цих людей. У Львові

певний час був відомий тандем видців Сантехніка і Курсанта. Вони

безпосередньо причетні до вибухового поширення «плазми» на природничих

факультетах вищих навчальних закладів міста. Архе-пушер - найманий робітник, який продає краплі для картелю чи іншої організації.

(за: АМДавихам, неопубл.).

- Це на скільки раз? Юнак розгледівся по боках і поправив окуляри.

- А ти шо, не крапала? - не допетрав той і пляцнув себе по лобі: - Ну й

дурень! Якби крапала, не питала би...

- То скільки?

- У флаконі десять порцій. По двадцять крапель на око. Якщо гарно оком

розкрутити, то в'ючить8 десь години три.

Юнак знову Сторожко озирнувся і гикнув утретє. Помружився. Помітно було, як

очі спіймали нового клієнта. Самурайський Хвіст ніяково оглядався назад, шукаючи підтримки серед дівчаток. Крапляр глянув поверх Терезки, зненацька

здер із голови берета і шмигонув у найближчу

браму.

Терезка знизала плечима і послідувала за баригою. У під'їзді було по-

ранковому прохолодно і темно. Пахло гливами. З-за спини долинули кроки

хлопаки.

Хлопчур зайшов у під'їзд, зміряв Терезку поглядом. Подивився на сходи догори

і спитав:

- Де він?

Терезка вдала, ніби не знає, о цо ходзі9.

- Та ладно, не мнися, я тоже хочу собі закрапатись. - Хлопчина топтався з

ноги на ногу. Розгублений і насуплений, він Терезі не подобався.

Тому вона спитала першою:

- А ти вже крапав колись?

- Нє, я власне хотів попробувати, наслухався, знаєш, в себе в школі тих

історій, то, виявилося, поки я екзамени здавав, тут ТАКЕ відбувалося! Кажуть, тут на краплях цілий

8 Бути нав'юченим, в'ючити (син.: печеніжити, щурити, гриирти, пацючити) -

перебувати у стані зміцненої (посиленої) свідомості, як правило, внаслідок

вживання офтальмологічних психоделіків; для опису нав'язливих ІНтоксикацій, викликаних барбітуратами, транквілізаторами, психотропаМИ використовують

більш влучне дієслово «марамулити». На певній стадії одурманення дієслово

«марамулити» по відношенню до «мармулядити» стає антонімічним. Рос. сурж.

аналог: ковбасити; (за: А. М. ДавихаМ, неопубл.).

9 У чому справа (япон.).

бум тривав! А потім усі чогось узяли і покинули те діло, от, віриш, не

розумію, з чого би це, то, думаю, треба й самому спробувати...

Ну, ясно. Цей, на противагу Терезі, мовчати не звик.

Із підвалу вигулькнуло знекровлене від страху лице крапляра. Окуляри та берет

він заховав до сумки і на дану мить нічим особливим не вирізнявся.

- Гляньте, чи там за дверима нікого немає, - сказав він. - Таких старших

чоловіків... з ломиками. В оранжевих безрукавках...

Проноза з хвостиком визирнув.

- Нема?

- Чисто. А за тобою шо, погоня? - поцікавився піжон і підморгнув Терезі. їй

стало зле.

Плазматик пригласкав борідку і, мовби виправдовуючись, мовив:

- Я ж насправді не від картелю чувак. Я так собі - підробляю самопалом...

Тільки не думайте, шо я вам воду хотів продати. Крапельки супер, сорт

«Мьобіус»...

- «Мебіус»?

- «Мьобіус». Ну, ви в курсах. Це тридцятипроцентний, на лідокаїні. Досі ше їх

крапаю... То як, берете?

Хвилю хлопчур вирішував, дурять його чи ні. Врешті кивнув.

- А цього... «фрактала» восьмипроцентного не маєш?

- Е, братику, «фрактал» тільки під замовлення роблять. Це ж на бромі. Гривень

на сорок потягне. Елітний... Ну, то як? - торгашеві краплинами не терпілося

скинути речові докази. - Будеш брати, нє?

- Один флакончик... Ой, нє, два флакони, ше один для Олі та Юлі, - хлопчина

вказав вухом на двері, за якими сиділа ранкова тусня жужок. - О, слухай, а як

їх крапати? Слухай, а може, давай заприятелюємо? Мене от Бубою звати, а тебе?

- Антон.

- О, Антон! Антон... гм... Чекай-чекай... то ти, може, Бронкса знаєш? Коля

Перейти на страницу:

Вы читаете книгу

Архе

Дереш Любко

Наши партнеры