»Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики. Том-1» - Автор неизвестен - Страница 8

• Предыдущая
• 8/44
• Следующая

Дуже цікаво, що можна внести в урок з теми, наприклад: ”Квадратний корінь з добутку, дробу, степеня”.8кл. елементи українознавства, взявши епіграфом до цього уроку слова Максима Рильського: “У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне”. І поєднувати на всіх етапах уроку корисне – це квадратний корінь, а красиве – все, що пов’язано з рушником.

При розв’язані, наприклад, рівнянь чи інших прикладів, правильні відповіді записано на аркушах, перевернувши які, отримаємо узор “Диво-рушника”, дерева життя. І як тільки гарно можна розвернути цю тему.

Немаловажну роль у громадянському вихованні відіграють творчі завдання, пов’язані з історією рідного міста, мікрорайону, вулиці. Діти дуже полюбляють складати задачі. Наприклад, задача складена ученицею 5 класу Матюховою Вікторією.

У нашому місті з 1987 року, від станції “Кільцева” до станції “Майдан праці” працює І ділянка швидкісного трамваю. У жовтні 1998 року від ст. “Майдан праці” до ст. “Зарічна” відкрито ІІ ділянку і на відкритті був присутній Президент України Л.Д. Кучма. І ділянка мала довжину 17 км, ІІ ділянка – 11км. Який час пасажири будуть знаходитись у дорозі від ст. “Зарічна” до ст. “Кільцева”, якщо середня швидкість трамваю 40 км/год?

Також обов’язково учням треба наголошувати, що в розвиток математики внесли і вносять великий вклад відомі усьому світові українські математики М.В. Остроградський, Г.Ф. Вороний, М.Ф. Кравчук і інші.

Громадянське виховання можна здійснювати і на кожному уроці, тільки б вистачало в учителя творчості, необхідної літератури а головне, щоб було бажання в учителя творити для досягнення поставленої мети.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

У ПЕДАГОГІЧНОМУ ВУЗІ

О.В. Бич

м. Кривий Ріг, Криворізький державний педагогічний університет

Використання лекційно-практичної системи у вищій школі, з одного боку, і дефіцит аудиторного часу, з іншого, спонукало до розробки методичних засад організації самостійної роботи студентів при вивченні математичних дисциплін. При цьому у дослідженні виділимо два основні напрямки:

Аналіз можливостей лекційно-практичної системи вивчення математики в організації самостійної роботи студентів з метою професійної підготовки майбутніх вчителів математики, вдосконалення їх власної теоретичної підготовки та здобуття відповідних практичних навичок та вмінь.

Розробка оптимальних технологій організації самостійної роботи студентів, які забезпечили б високий рівень засвоєння програмного матеріалу.

Інваріантом вивчення програмного матеріалу за лекційно-практичною системою, як відомо, є така стратегія організації навчання: укрупнене викладання нового матеріалу, система самостійної роботи, підсумковий контроль. Але, як свідчить досвід роботи, проведення різних форм контролю (контрольних робіт, колоквіумів, екзаменів), більшість студентів І й ІІ курсів фізико-математичного факультету не володіють навичками самостійного опрацювання та закріплення матеріалу, що вивчається, тому продуктивність їхньої самостійної роботи виявляється досить низькою. Одну з причин цього факту ми вбачаємо у відсутності системи та систематичності самостійної роботи студентів при вивченні профільних дисциплін (алгебри і теорії чисел, геометрії математичного аналізу, математичної логіки, методики викладання математики тощо). З метою усунення зазначених недоліків пропонуємо викладачам при тематичному плануванні враховувати такі суттєві ознаки лекційно-практичної системи навчання:

1) наявність цілісної проблеми в тому фрагменті математичного матеріалу, що підлягає вивченню;

2) організація пізнання цієї проблеми як одного цілого, як системи з виділенням тих аспектів проблеми, що розглядаються в аудиторії, та питань, що виносяться на самостійне опрацювання;

3) повнота та завершеність дидактичного циклу, структура якого конкретизується в системі цілей, що послідовно відображатимуть призначення кожної ланки циклу.

Особливу увагу потрібно приділити організації систематичного поетапного контролю за самостійною роботою студентів.

Чітке виділення в кожному розділі програмного матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання (причому, цей компонент змісту навчання може бути варіативним у залежності від індивідуальних можливостей кожного студента або академічної групи), допоможе продумати зміст та форми контролю знань студентів протягом семестру, з якими доцільно студентів ознайомити на його початку. Оскільки при сучасному стані технічного забезпечення не всі студенти мають можливість бути користувачами мережі «Інтернет», кафедрам потрібно розробити навчально-методичну літературу, яка б полегшувала самостійну роботу студентів. Бажано, щоб навчально-методичні посібники для самостійного вивчення профільних дисциплін були розроблені до кожного розділу і містили достатню кількість варіантів для індивідуальної самостійної роботи студентів.

Так, самостійну роботу студентів з курсу алгебри на спеціальності «Фізика та інформатика» у першому семестрі пропонуємо організувати у такий спосіб. За навчальним планом у цьому семестрі вивчаються теми: «Комплексні числа», «Матриці та визначники», «Системи лінійних рівнянь». Тому з кожної теми студенти повинні виконати індивідуальну самостійну роботу, кожна з яких буде містити 10 практичних завдань. Теоретичне питання «Властивості визначників» виноситься на самостійне опрацювання. Результати цієї самостійної роботи відображатимуться в індивідуальних картках, які студенти будуть поступово заповнювати протягом семестру і які будуть враховані на екзамені. Картки можна скласти за такою схемою:

1. Тема для самостійного опрацювання.

2. Завдання (навчально-методична література, яку можна використати при самостійній роботі та номер варіанта індивідуальних завдань).

3. Форма контролю (захист розв’язку практичних завдань, колоквіум, тощо).

4. Проведення контролю (графік здачі, максимальна та фактичні оцінки студента).

Самостійну роботу студентів у І семестрі доцільно розбити на два модулі. Перший модуль «Комплексні числа», другий – «Елементи лінійної алгебри», до яких можна включити відповідно і аудиторні контрольні роботи. З метою підвищення ефективності роботи студентів протягом семестру пропонуємо такі критерії поточного контролю знань:

1. Системність та активність роботи студента у семестрі із даної дисципліни (сюди включити відвідування лекцій та практичних занять, рівень знань та активність на поточних заняттях).

2. Виконання модульних завдань, де враховувати виконання як індивідуальних завдань, так і оцінки з контрольних робі.

Загальна оцінка роботи студента з курсу алгебри у І семестрі буде складатися з двох чинників: кількість балів, отриманих протягом семестру за зазначеними критеріями і бали, отримані безпосередньо під час іспиту. Безумовно, треба запланувати години систематичних консультацій, під час яких викладач зможе надати потрібну допомогу студентові та оцінити його самостійну роботу. Організована у такий спосіб самостійна робота не буде носити фрагментарного характеру і забезпечить вироблення відповідних навичок та вмінь.

Як результат реалізації відомої психологічної тези: «Навчити не можна, можна лише навчитись», систематична самостійна робота студентів сприятиме переорієнтації процесу «навчання» на процес «учіння», що в більшому степені відповідатиме парадигмі вищої школи.

ПРО ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ

КУРСУ ШКІЛЬНОЇ МАТЕМАТИКИ ТА МЕТОДИКИ

ЙОГО ВИКЛАДАННЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ВУЗІ

• Предыдущая
• 8/44
• Следующая