Мина Мазайло - Кулиш Николай Гуриевич - Страница 6
- Предыдущая
- 6/15
- Следующая
Знайшли.
Баронова-Козино
Читайте вірш "Сенокос". Читайте голосно, вираз-но, вимовляючи кожне слово.
Мазайло, обсмикуючись, як колись обсмикувався в школі перед тим, як здавати урок, голосно й виразно:
Пахнєт сєном над лугами…
Баронова-Козино трошки захвилювалась:
Прононс! Прононс! Не над лу-гами, а над луґамі. Не га, а ґа…
Мазайло
Над лугами…
Над луґа-ґа!
Над луга-га!
Ґа!
Га!
Баронова-Козино аж вух своїх торкнулася пальцем:
Ах, Боже мій! Та в руській мові звука "г" майже немає, а є "ґ". Звук "г" трапляється лише в слові "Бог", та й то вимовляється…
Мазайло раптом у розпач вдався:
Знаю! Оце саме "ге" і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою.
Баронова-Козино
Не хвилюйтесь, милий! В одчай не вдавайтесь!
Мазайло
О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало… Я вам скажу… Ще молодим… Губернатора дочь оддаля закохалася мною. Просилася, молилася: познайомте мене, познайомте. Казали: не дворянин, якийсь там регістратор… Познайомте мене, познайомте! Покликали мене туди - як на Аполлона, на мене дивилася. Почувши ж з уст моїх "ге"… "ге" - одвернулась, скривилась.
Баронова-Козино
Я її розумію.
А мене?
І вас тепер розумію.
Мазайло
О, скільки я вже сам пробував у розмові казати… "кге".
Баронова-Козино
"Кге"?
Мазайло
Не міг і не можу, навряд щоб і ви навчили мене…
Баронова-Козино захвилювалась:
Ах, Боже мій. Та це ж єдиний тепер мій заробіток - "ґе"… Самим "ґе" я тепер і живу. Постарайтесь, голубчику, ну, скажіть ще раз: над луґами. Над лу-ґамі.
Мазайло
Над лукгами. Над лугами.
Ґамі.
Гами.
Ґа.
Га.
Баронова-Козино до вух, Мазайло до серця - та разом:
Ху-у-у!
Мокій одчинив двері. Тоді голосно до Улі:
Прочитайте, Улю (розгорнув книжку і показав де), оцю народну пісню. Читайте голосно, виразно і тільки так, як у книжці написано.
Уля, хвилюючись, напружено:
Брат і сестра. Під ґарою над криницею…
Мокій
Не під ґарою, а під горою… Там написано: під горою. Читайте, будь ласка, як написано.
Уля
Під ґарою… Під горою, го! - Під ґорою, ґо! Го! Ґо!
Де ж там, Улю, "ґо", коли в книжці "го" стоїть. Взагалі в українській мові рідко коли звук "ґе" поди-буємо, хіба в таких словах, як (на батьків бік голосно) ґуля, ґава, ґирлига, а то скрізь кажемо "ге".
Баронова-Кoзино раптом стрепенулась:
Стривайте, стривайте! Я знайшла секрета, як вас навчити. Боже мій, знайшла… Ось як: читайте, і де "ґе" стоїть, там вимовляйте ка, к. Мазайло несміливо:
Ка, ки…
Баронова-Козино
Так! Читайте!
Мазайло
Пахнет сеном над лу-ками…
Баронова-Козино
Так! Так!
Мазайло сміливіш:
Песньой… Пєснєй. Пєснєй душу веселя, баби з к-раблями рядамі…
Баронова-Козино рівним методичним голосом:
Не з ґраблямі, а з ґрап-лямі.
Мазайло старанно, аж жили напнулись:
З краб-лямі…
Баронова-Козино
Та ні! У вас тепер не "ге", не "кге"… Треба казати не з граблямі, а з ґраплямі, с… Окрім цього, в руській мові там, де звук "б" не акцентовано, треба його вимовляти як "п": с ґрап-п-плямі…
Мазайло обережно, як по камінцях через воду:
С крап-лями… Мі. С к-крап-ля-мі рядамі. Так!
Мазайло сміливіш:
Ходять, сєно шєвєля. Там сухоє убірають мужічкі є-ко круком.
Баронова-Козино
Не єко, а єво!
Мазайло
Як? Та тут же стоїть буква "ги", себто "к", а не "в".
Баронова-Козино
В інтелігентній мові вимовляють "єво", а не "єго" і не "є-хо".
Мокій стрепенувся. Аж підскочив. До Улі:
Стривайте! Я теж знайшов секрет, як вас навчити. Знайшов! Ось як: читаючи, вимовляйте "г" як "х". Ну, Улю!
Уля
Під хорою…
Мокій
Приблизно так.
Уля сміливіш:
Під хорою над криницєю…
Мокій
Улю, як у книжці написано. Над криницею, цею "е"… (Раптом). Скажіть, Улю, паляниця!
Уля
Паляниця.
Мокій
Так! Вірно! Раз паляниця у вас вийшла, це знак того, що скоро навчитеся мови.
Уля
Серйозно?
Серйозно.
Баронова-Козино до знервованого Мазайла:
А що таке паляниця?
Мокій голосно:
Український білий хліб.
Баронова-Козино
А я й досі не знала.
Мокій
Отож і горе, що їсте, а не знаєте… Читайте, Улю, далі.
Мазайло демонстративно перебив:
Єво кру-ком на воз віламі кідают, воз растьот, растьот, как дом. В ожиданьї…
Баронова-Козино
В ажіданьї.
Ва-жіданьї конь убо-кій точно вкопаний сто… стаїть: уші врозь, дукою нокі і как будто стоя спіт.
Баронова-Козино
Так!
Мазайло голосніш:
Тольки Жучка…
Баронова-Козино
Толька Жучка…
Мазайло про себе:
Ага! Це значить жучку звуть Толя, Толька… (Голосно). Толька жучка удалая в рихлом сєнє, как в валнах…
Баронова-Козино
Прекрасно!
Мазайло, Баронова разом, натхненно:
То взлетая, то ниряя, скачет, лая впопихах.
У Баронової-Козино чути "впап'хах", у Мазайла - "упопихах".
Баронова-Козино
Ну от! Прекрасно!
Мазайло зворушено і глибокодумно:
Господи, то єсть преблагій Господи! У такому, сказать, маленькому віршикові і така сила правільних проізношеній!
Баронова-Козино
Запишіть їх - далі ще більше буде!
Мазайло побожно:
Запишу собі на папері і на серці… Сів писати, шепочучи, немов молитву:
Замість г - к, замість к - в, б - п, о - а…
Мокій до Улі:
Читайте далі.
Уля
Під хорою над криницею хорювали брат з сестрицею…
Мокій
Так.
Уля голосніш:
Хорювали, обнімалися - слізоньками умивалися. Ходім, сестро, хо-горою…
Мокій
Так.
Уля голосніш і вільніш:
Скинемось травою. Ходім, сестро, ще й степами - розвіємось цвітами…
Мокій, як диригент, що почув фальшиву ноту, замахав благальнo руками:
М'якше! М'якше! Цьвітами…
Уля м'яко:
Цвітами.
Мокій
Прекрасно.
Уля зворушено:
Розсіємось цвітами… Будуть люди квіти рвати та нас будуть споминати… (Крізь сльози). Оце, скажуть, та травиця, що брат рідний та… (заплакала) сестриця…
Мокій
От вам і маєш… Та чого ви, Улю? Чого?
Уля плачучи:
Дуже жалісно Таке маленьке і яке ж жалісне…
Мокій, сякаючись:
Ну, заспокойтесь, Улю, заспокойтесь… Скажіть, п'ятниця…
Уля покірливо:
П'ятниця…
Баронова-Козино до знервованого й збентеженого вкрай Мазайла:
Ах, Боже мій! Що це таке?
Мазайло звівся, як дракон:
Ха-ха-ха! Це по-їхньому зветься українізація! Грякнувши щосили дверима, зачинив їх,
Уля здригнулася, скочила, зблідла:
Ой що це таке?
Мокій, схопивши ручку з пером в одну руку:
Ха-ха! Зачиняють двері. Це ж русифікація!
Другою мало не зірвав - розчинив знов двері. Став. Важко нависла передгрозова тиша.
Мазайло, ледве стримуючись, до Баронової-Козино:
З об'єктивних причин доведеться припинити нашу лекцію, одклавши її на завтра. А зараз попрошу вас лише перевірити чи так я записав (почав і заплутався, бо вся його увага на Мокієві). Замість к - г, замість г - в, п - б…
Наприклад… Наприклад (У нестямі). Бахнуть сєном єво над лувами?
Баронова-Козино
Ні! Ні! Не треба! Себто треба не так! Я краще сама запишу вам, сама… (Почала, теж заплуталась). Замість ґ - г, замість к - х, б - п… Ах, Боже мій, п б… наприклад (У нестямі). Ґраблями єво на воз віламі кідайтє!…
- Предыдущая
- 6/15
- Следующая
