Пафос - Ешкилев Владимир - Страница 57
- Предыдущая
- 57/69
- Следующая
Изменить размер шрифта:
57
Той відкрив очі і прошепотів: — Вибачте, Ваша милосте… Я не розумію…
І вмер.
Асмус відкинув у темряву порожній сифон і вдоволено примружився на зросле полум'я. Потім прислухався до галасу на подвір'ї і побіг до головного виходу, щоб встигти змішатися з натовпом…
57
- Предыдущая
- 57/69
- Следующая
Перейти на страницу:
